Україна підготувала в ООН Декларацію з нагоди вісімдесят п’ятої річниці Голодомору 1932–1933 рр.

ДЕКЛАРАЦІЯ

з нагоди вісімдесят п’ятої річниці Голодомору 1932–1933 років в Україні

Делегації Австралії, Австрії, Азербайджану, Албанії, Бельгії, Болгарії, Угорщини, Німеччини, Грузії, Данії, Ізраїлю, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Канади, Латвії, Литви, Ліхтенштейну, Люксембургу, Молдови, Монако, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Словенії, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, Сполучених Штатів Америки, України, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чорногорії, Чеської Республіки, Чилі, Швейцарії, Швеції та Естонії урочисто заявляють,

керуючись принципами, втіленими у Статуті Організації Об’єднаних Націй, Загальній декларації прав людини, а також в інших відповідних міжнародних документах у галузі прав людини, які стверджують право на життя, свободу та особисту недоторканність,

знову підтверджуючи Загальну декларацію прав людини, в якій, зокрема, проголошено, що кожна людина має право на такий життєвий рівень, який необхідний для підтримання здоров’я і добробуту її самої та її сім’ї, включаючи їжу,

усвідомлюючи, що Великий голод 1932–1933 років в Україні (Голодомор) забрав життя мільйонів ні в чому не винних людей,

будучи переконаними в тому, що трагедія Голодомору має служити для нинішнього і прийдешніх поколінь нагадуванням про необхідність безумовного дотримання прав людини, включаючи право на життя, з тим, щоб запобігти повторенню подібних трагедій,

посилаючись у зв’язку із цим на Спільну заяву з нагоди сімдесятої річниці Голодомору 1932–1933 років в Україні від 7 листопада 2003 року (A/C. 3/58/9 і Add.1), що визнала Голодомор національною трагедією українського народу, викликаною жорстокими діями та політикою тоталітарного режиму, Декларацію з нагоди сімдесят п’ятої річниці Голодомору 1932–1933 років в Україні від 16 грудня 2008 року (А/63/613 та Додаток) і Спільну заяву з нагоди восьмидесятої річниці Голодомору 1932–1933 років в Україні від 9 грудня 2013 року (A/68/655 та Додаток), в яких вшановується пам’ять жертв Голодомору,

посилаючись на резолюцію про вшанування пам’яті жертв Великого голоду (Голодомору) в Україні в 1932–1933 роках, прийняту 1 листопада 2007 року Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО),

визнаючи важливе значення підвищення рівня інформованості громадськості про ці трагічні події в історії людства, а також зміцнення верховенства права та дотримання прав людини і основоположних свобод для запобігання гуманітарних трагедій у майбутньому,

1. Вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні — штучно створеного смертоносного голоду, який забрав життя мільйонів українців, включаючи представників інших національностей, які тоді проживали в Україні;

2. Засуджують жорстоку політику сталінського режиму, в тому числі примусову колективізацію та конфіскацію продовольства, яка призвела до загибелі значної частини українського народу;

3. Віддають данину пам’яті мільйонам представників інших національностей, які померли від голоду і політичних репресій в інших частинах колишнього Радянського Союзу;

4. Вітають зусилля урядів з відкриття своїх архівних даних про події 1932–1933 років з метою розповісти всю правду про цю трагедію та підвищення рівня інформованості суспільства як на національному, так і міжнародному рівнях, щоб забезпечити розкриття історичної правди та розуміння причин і наслідків трагедії;

5. Підкреслюють, що пам’ять про жахи та злодіяння минулого повинна зміцнювати зусилля міжнародного співтовариства щодо забезпечення безумовного дотримання прав людини і основних свобод у всьому світі;

6. Вітають ініціативу України організувати пам’ятні заходи з нагоди вісімдесят п’ятої річниці Голодомору 1932–1933 років в Україні;

7. Вітають зусилля держав-членів, які визнали Великий голод 1932–1933 років в Україні (Голодомор) штучно створеним смертоносним голодом, і закликають держави-члени сприяти поширенню інформації про Голодомор 1932–1933 років в Україні як про одну з трагічних сторінок світової історії.