Виступ заступника Міністра закордонних справ України Сергія Кислиці на відкритих дебатах РБ ООН щодо торгівлі людьми в умовах збройних конфліктів

Переклад з іспанської 

Шановний пане Генеральний секретар,

Шановний пане Прем’єр-міністре Рахой,

Шановні колеги,

Перш за все хотів би, користуючись головуванням Прем’єр-міністра Іспанії, від імені України та української делегації в РБ ООН висловити щирі слова подяки та захоплення внеском, зробленим Іспанією у роботу Ради протягом двох років інтенсивної, напруженої та високоефективної роботи. Проактивна позиція Посла Оярзуна та усієї його команди у таких важливих питаннях порядку денного РБ ООН як боротьба з тероризмом, нерозповсюдження та звісно просування прав людини, та гендерної рівності зокрема, може бути референцією для усіх постійних та непостійних членів РБ. Особливо високо цінуємо послідовну та наполегливу позицію Іспанії у питанні просування гендерної рівності. Резолюція РБ ООН 2242, заснування спільно з Великою Британією діяльності неофіційної Робочої групи РБ ООН з питання «Жінки, мир та безпека», започаткування Мережі національних координаторів з питання «Жінки, мир та безпека» є лише декількома прикладами реального доробку, зробленого Іспанією в інтересах покращення ефективності роботи Організації в цілому, та Ради Безпеки зокрема.

Хотів би також відзначити важливість питання запропонованого для обговорення у ході сьогоднішніх відкритих дебатів. Проблематика торгівлі людьми перебуває у центрі уваги ООН протягом останніх десятиліть. Палермський протокол 2000 року та Глобальний план дій по боротьбі з торгівлею людьми 2010 року є засадничими та наріжними документами для усіх держав-членів Організації. Водночас, ми усі є свідками еволюції форм та способів використання торгівлі людьми протягом останніх кількох років, зокрема в умовах конфліктів та пост-конфліктних ситуаціях. У конфліктах по всьому світу сексуальне насильство використовується як руйнівна тактика ведення війни чи терористичної діяльності, як один з ключових елементів ідеології та діяльності екстремістських угруповань, таких як Боко Харам та ІДІЛ, що зокрема підтверджують останні доповіді Генерального секретаря з питання торгівлі людьми та сексуального насильства в конфліктах. Саме тому питання взаємозв’язку між такими явищами як торгівля людьми, сексуальне насильство у конфліктах та діяльність терористичних організацій набувають особливої актуальності та потребують сфокусованої уваги з боку Ради Безпеки.

Ухвалення резолюції 2331 є своєчасним кроком, який демонструє здатність РБ ООН реагувати на нові виклики та загрози, які виникають у сфері миру та безпеки. Ми не можемо заплющувати очі на ситуацію на місцях. Ми не маємо права чекати, коли кількість жертв сексуальної експлуатації та насильства, спричинених торгівлею людьми в умовах конфліктів сягне жахливих цифр війни в Боснії або геноциду в Руанді, коли протягом 3 місяців геноциду за різними оцінками було скоєно до 250 тисяч зґвалтувань.

Сталою проблемою є заниження даних щодо сексуального насильства в конфліктах, в першу чергу через стигматизацію, страх відплати, відсутність доступу для моніторингу, або неадекватні засоби для безпечної звітності.

Саме тому, для нас важливо, що ухвалена сьогодні резолюція стане новим інструментом РБ ООН, який сприятиме здійсненню оцінки ситуації на місцях у зонах конфліктів та постконфліктних ситуаціях, дозволить більш сфокусовано вивчити та відобразити проблему взаємозв’язку торгівлі людьми та діяльності терористичних угрупувань, а також фактів гендерно-обумовленого насильства в доповідях Генерального секретаря ООН та його подальших рекомендаціях. А це, у свою чергу, сприятиме більшій увазі до зазначеного питання з боку міжнародної спільноти та комплексному підходу до забезпечення прав людини в умовах конфліктів.

Україна рішуче підтримує міжнародні зусилля, спрямовані на протидію і попередження повного спектру порушень прав людини і зловживань в умовах збройних конфліктів і в постконфліктних ситуаціях. Боротьба з торгівлею людьми визначена одним з пріоритетних напрямків діяльності Уряду України у сфері захисту прав людини.

Ратифікація Україною ряду міжнародних нормативно-правових актів спрямованих на протидію торгівлі людьми та прийняття у 2011 році Закону України „Про протидію торгівлі людьми” стали важливими кроками вперед на шляху до боротьби та подолання цього явища.

Водночас, я би хотів повторно озвучити звернення української сторони щодо включення у сферу діяльності відповідних мандатів Організації проблеми сексуального насильства на тимчасово окупованих РФ українських територіях. Особливо важливим в цьому контексті є необхідність фіксувати документально випадки сексуального насильства, оскільки на територіях, підконтрольних бойовикам відсутні українські правоохоронні органи і неможливо збирати доказову базу про випадки сексуального насильства.

Шановний пане Генеральний Секретар, пані та панове,

Переконаний, що ухвалена вчора Генеральною Асамблеєю Резолюція щодо прав людини в тимчасово окупованому Криму надає необхідні повноваження ООН для того, щоб практично примушувати Російську Федерацію, виконувати свої обов'язки країни-окупанта, як вона визначена у згаданій Резолюції. Прикро, що, йдеться про країну, яка хоча і стала членом цієї Організації лише неповних 25 років тому, але яка як постійний член РБ мала б нести особливу відповідальність за дотримання Статуту ООН.

На завершення, пане Голово, хотів би зупинитися ще на одному важливому питанні – притягненні до відповідальності винних у торгівлі людьми та скоєнні злочинів сексуального насильства в умовах конфліктів. Високий рівень безкарності щодо зазначених злочинів в умовах конфліктів є неприпустимим, оскільки породжує порочне коло повторення цих злочинів. Саме тому для нас поруч із забезпеченням психологічної, соціальної, медичної підтримки жертв торгівлі людьми та сексуального насильства, аналогічно важливою є боротьби з безкарністю.

Дякую.